площа - 943 кв.км (53% - ліси).
Загальна кількість населених пунктів складає 50, з яких 1 місто, 21 велике село.
Середня густота населення - 110 чол. на 1 кв.км.
Населення Іршавського району складає 99 тис.чол., з яких міське населення - 10,6 тис., а сільське - 88,4 тис.

Центральні органи адміністративного управління району знаходяться у місті Іршава (10,6 тис.чол.). Загалом на території району проживають представники рiзних нацiональностей, серед яких виразно представлені українці, німці, угорці, роми.

Переважну більшість території району займають гори, а найвищою точкою Іршавщини є вершина Кучера-Росушка, що підіймається на 1 977 метрів. Значну роль у формуванні рельєфу відіграють річки Боржава та Іршавка.

Всі, хто хоч раз побував на Іршавщині, визнають, що мало де знайдеться такий край, який би порівнявся із ним по кількості і якості озеленення території. Тут росте близько 2.000 видiв вищих рослин, з них, на жаль, 44 види на межі вимирання. Серед лісових порід найбільш представлені такі: буковi 58%, смерекові 31%, дубовi 7%, є також березовi, модриновi, вiльховi, грабовi, тисовi, сосновi, ясеневi, кленовi. Здебільшого вони ростуть у горах на бурих гiрсько-лiсових та гiрських лучно-буроземних грунтах, які на низовинах змінються дерново-опiдзоленими та буроземно-пiдзолистими.

В районі знаходяться унікальні дерев’яні церкви у селах Локіть, Дешковиця. Окрім того тут є декілька монастирів жiночий православний у селі Приборжавське, жіночий греко-католицький у селі Iмстичево. В селі Лисичево знаходиться музей-кузня "Гамора", а в селі Приборжавське діючий водяний млин.

Цікаво, що на території району знаходиться легендарний середньовічний замок з привидами жорстокого рицаря на триногому коні - Бронецький ХІІІ ст. та дворянський палац сімї Довгаї (зараз протитуберкульозний диспансер).

Залишки Бронецького замку - найменш відомий серед усіх замків Закарпаття. Перша згадка про фортецю стосується 1273 р. В грамоті угорського короля Ласло ІV сказано, що замок був відібраний у ворогів його батька Іштвана V. Останні письмові відомості, які знайдені на сучасному етапі про Бронецький замок - це згадка у грамоті останього Арпадовича - угорського короля Ендре ІІІ.

До речі, саме на Іршавщині 7 червня 1703 р. відбулася перша пам’ятна битва повстанців куруцiв бiля села Довге, яка потім увійшла до історії визвольної боротьби угорського народу. А ось у 1865 р. на Іршавщині біля села Ільниця було закладено першу на Закарпатті вугiльну шахту.

Власне, Закарпаття - край, де стикаються різні культури, народи, релігії. Тут змішалися не лише різні етноси, а й географічні і кліматичні пояси. А все ж таки майже всі війни і нещастя не змогли розірвати дружніх стосунків між народами, релігіями, культурами, країнами. Навіть грізні Карпатські гори захищають Закарпатську низовину від холодних вітрів. Тому не дивно, що у цій мішанині всього і всіх виникли такі оригінальні назви населених пунктів Закарпаття, які мають цікаві версії свого походження. Тому і походження назви міста Іршава є надзвичайно цікавим: старослов’янська назва від слова "іржава". Річка Іршавка чи Іржавка несла в собі велику кількість оксидів заліза, через що мала відповідний іржавий колір. Стара назва "Ілошва" - від прізвища володарів даної території.

Флора Іршавщини представлена унікальними рослинами: астра альпiйська, тирлич вирiзаний, тирлич жовтий, тис ягiдний, дзвоники карпатські, ширянка альпійська, виток карпатський, смородина карпатська, льон гірський, тація карпатська, борщівник карпатський, рододендрон карпатський, первоцвіт полонинський, суверція крапчаста, підмареник закарпатський, медунка Філерського, вероніка Баумгартена, перестрічник скельний. Один з кращих резерватів живої природи нашого краю знаходиться на Іршавщині - Зачарована Долина.

Серед тварин особливо поширені на Хустщині: лисиця, вовк, єнотовидний собака, бурий ведмідь, борсук, куниця, горностай, видра, лісовий кіт, рись, заєць, білка, дикий кабан, козуля, карпатський олень. Серед птахів слід назвати глухаря, тетерева, рябчика, сіру куріпку, сову, дику гуску, дику качку, а з плазунів поширені ящірки, вуж, веретільниця, гадюка звичайна, саламандра. У річках району водиться багато риби: форель струмкова, лосось дунайський, харiус, умбра, бабець, марена, головень, плiтка, карась.

джерело матеріалу: www.all.zakarpattya.net
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 25 січня 2004 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):