Там, де Стрий зливається з Опором, і потім зі Львова долає перший карпатський тунель, розкинулось на кілька кілометрів селище міського типу Верхнє Синьовидне (Синьовидсько, Синьоводне).

у 1895-1896 pp. долиною річки Стрий планувалось збудувати залізницю Верхнє Синьовидне-Кропивник-Турка-Самбір. Однак ці плани так і не були реалізовані. У 1905 році на цій трасі була прокладена лише лісова вузькоколійка Верхнє Синьовидне-Крушельниця, продовжена пізніше до Рибника.

Синьовидсько згадується у Галицько-Волинському літописі від 1240 року. Тут колись було городище, є сліди руїн колишнього монастиря, в якому у 1240 році зупинився князь Данило Галицький, повертаючись з Угорщини. У різні роки тут бували М. Шашкевич, Я. Головацький, Ф. Заревич, І. Франко.

Місцеві бойки вважались дуже здібними до торгівлі та підприємництва. На торговицях майже всіх галицьких міст, навіть у Кракові та Закопаному, можна було бачити бойків-крамарів з Синьовидного, що торгували овочами та виробами з дерева.

З Верхнього Синьовидного походить Петро Яцик (1921-2001). Доробившись в Канаді в будівельному бізнесі значних статків, він став найвідомішим українським меценатом. Петро Яцик заснував Міжнародний благодійний фонд "Ліга українських меценатів", став одним з фундаторів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, засновником Центру досліджень історії України ім. П. Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика...

За Верхнім Синьовидним видніється крутий берег ріки із скелями червоного кольору. Легенда розповідає, що на цьому місці під час бою із смоляками було поранено Олексу Довбуша і його кров залила берег.

джерело матеріалу: Незалежний культурологічний часопис - Галичина країна міст, 2005/36
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 10 квітня 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):