Автор: Федонюк Ольга
Неподалік, в селі Урич Сколівського району є Державний історико-культурний заповідник "Тустань". За княжих часів на цьому місці було місто-фортеця Тустань.

Центральна частина укріплень площею З гектари була розташована на скельній групі Камінь. Лише тут збереглося 4000 пазів і врубів, висічених у скелі. Як вважають науковці, дерев'яна забудова Тустані, вмонтована у природні скелі, існувала з другої половини IX до середини ХІІІ століття. Фортеця була важливим стратегічним пунктом і входила в єдину систему карпатської лінії оборони південно-західних рубежів Київської Русі. Висотна структура наскельної забудови, наземні оборонні стіни висотою 15 метрів, п'ятиповерховий житловий комплекс XIII століття з висотою поверхів 3,5-4 метри, складна система водозабезпечення (криниця, довбана в скелі, та дві цистерни) свідчать про високий рівень тодішньої будівельної техніки.

За легендою Тустань "з того називаєся, що як до руських князів приїжджєли купці, так була варта і казала їм: "Ту стань", тож мусити платити цло і брати пашпорти".

Архівне фото надав Крамарець Володимир Олександрович
Архівне фото надав Крамарець Володимир Олександрович
А про Урич так говорять: "Колись давно на місці нинішніх скал один князь побудував собі замок, в якому він мав мешкати. Але якось одного разу він поїхав у похід. Коли він ся вернув, то побачив, що його замок горить, чи татари напали, чи хтось запалив. І тоді він закричав: "Горіш, горіш!" Від того потім і назвали село Оріч, а потім Урич. Той князь мав і доньку Параску, яка скоро вмерла. Він свою дочку поховав на горі, яку потім почали називати Парашка".

 

Є в Уричі Храм святого Миколая, 100-ліття якого минуло у вересні 2011 року. Будівництво нової церкви розпочалося у 1910 році, потреба його спорудити виникла через те, що стара церковця (на фотографії), про які, свого часу, згадував також Іван Франко, була дуже убога і не могла помістити усіх селян.

Новий храм, століття якого відзначили в Уричі 25 вересня, звели за проектом архітектора Василя Нагірного, у якому застосували типове конструктивне рішення: на кам'яному фундаменті встановлена хрещата в плані одноверха зрубна споруда церкви. Невдовзі церковний купол та дахи приділів було накрито бляхою. Поступово прикрашався інтер'єр: 1914 року було встановлено іконостас, виготовлено панікадило розміщено вартісну книгозбірню.

Сьогодні церква святого Миколая потребує серйозних реставраційних робіт. Окрім того, храм вже кількадесят років заковано у панцир з бляхи, під яким дерево "запріває" та нищиться.

джерело матеріалу: Незалежний культурологічний часопис - Галичина країна міст, 2005/36, та сторінка http://tustan.com.ua
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 10 квітня 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):