В архітектурі курортної забудови Трускавця 1920-1930-х pp. домінують місцеві впливи традиційних форм модерну, які співіснують в одних часових межах із загальноєвропейськими впливами протофунк-ціоналізму і функціоналізму. Оцінюючи період розвитку архітектури Європи 1920-1930-х pp., загалом, науковці підкреслюють, що, незважаючи на те, що ця архітектура за стильовими ознаками належить до європейського функціоналізму, в цей період ще довго спостерігається продовження розвитку традиційних форм модерну. При цьому потрібно мати на увазі, що всі поділи архітектури щодо стильових форм, а також шкіл чи поколінь є відносні, абсолютно чіткий поділ "від і до" в історії архітектури є неможливий. Так, наприклад, згідно з класифікацією А. Ольшевського, в 1910-1920 pp. домінуючим стильовим напрямком є повернення до історичних форм; в 1920-1930-х pp. поряд з функціоналізмом співіснують інші архітектурні напрямки. Він відзначає також, що традиційні форми модерну в архітектурі не зникають раптово в 1925 p., а існують до 1930-х pp. Подібне явище спостерігається в архітектурі курортної забудови Трускавця, де в один часовий період поряд з функ-ціоналістичними будувались об'єкти в традиційних формах модерну і протофункціоналізму.

В 1921-1930-х pp. у Трускавці побудовано багато дерев'яних вілл У традиційних формах модерну, для якого характерні такі напрямки: 1) з елементами "закопанського" стилю, 2) з елементами української народної -архітектури, 3) з елементами "садибного" стилю, 4) з елементами історизму, 5) з елементами "швейцарського" стилю. Так, наприклад, в 1925-1926 pp. P. Ярош будує в центрі поселення дерев'яну віллу "Ґопляна" (вул. С. Бандери, 3) за проектом архітектора Я. Сем-ковіча в традиційних формах модерну з елементами "закопанського" стилю, характерним напрямком для карпатського реґіону. Це єдина зі збережених вілл зрубної конструкції, споруджена з тесаних смерекових колод, з'єднаних між собою за допомогою врубок. Основними базовими архітектурними елементами вілли є: різьблені стовпи галерей, кронштейни, причілок з оздоблюючим елементом "сонечко". В 1930-х pp. вілла слугувала резиденцією Р. Яроша. Тут він приймав високопоставлених гостей: президентів Туреччини і Естонії та посла США.

 

Формування курортної забудови Трускавця (1921-1939 pp.). Традиційні форми модерну

 

 

В цей період будуються дерев'яні вілли в традиційних для модерну формах з елементами "закопанського" стилю: "Верхи" (вул. Суховолі, 18), "Діана" (вул. Річки, 5), "Людвік" (вул. С. Бандери, 23), "Модрина" (вул. С. Бандери, 18), "Богданівка" (вул. О. Довбуша, б), "Вавель" (пров. Тихий, 1), "Яся" (вул. С. Крушельницької, 17). В дерев'яних віллах цього часу щораз частіше трапляються будівлі, зведені у традиційних формах модерну з елементами української народної архітектури. До них належать такі вілли: "Шаротка" (вул. Т. Шевченка, 31), "Мірка" ( вул. Т. Шевченка, 33), "Катруся" (вул. В. Біласа, 1), "Івонка".


Архітектурні елементи "закопанського" стилю в традиційних формах модерну

 

 

Основні базові елементи цієї архітектури - профільовані елементи карнизів, кронштейнів, причілків, галерей (стовпи, арки, розпори, парапети та ін.) - у багатьох випадках подібні до української народної житлової та сакральної архітектури карпатського реґіону. В 1930-х pp. у Трускавці працював майстер-будівничий С. Петрів, який побудував тут декілька вілл. До них відносяться такі вілли, як "Мірка", "Шаротка" та "Івонка" (стояла на теперішній вул. С. Крушельницької, тепер не існує). Профільовані елементи на фасадах цих вілл мають характерні ознаки української народної архітектури.

Для архітектури Трускавця, на думку М. Станкевича та О. Болюка, характерні два типи профілювань: ажурне і накладне. Ажурне профілювання трапляється на парапетах та декоративних розпорах стовпів ґанків та галерей.

Принцип накладного профілювання, як більш розвиненого, полягає у поєднанні ажурно вирізаних елементів з дошками, що слугують фоном. Накладне профілювання трапляється також на парапетах балконів, галерей, карнизах, фризах.



Модерн з елементами української народної архітектури

Модерн з елементами "садибного" стилю
Модерн з елементами історизму
Модерн з елементами "швейцарського" стилю
 
В цей період будуються також вілли у традиційних формах модерну з елементами "садибного" стилю. До них належать вілла "Щасти, Боже" (вул. Т. Шевченка, 29) та вілла Софії Лінкер де Люценвік. Будівлі в традиційних формах модерну з елементами історизму представлені такими віллами, як "Едем" (вул. Ю. Дрогобича, 7) та "Ягуся" (вул. Т. Шевченка, 15). До вілл в традиційних формах модерну з елементами "швейцарського" стилю можна віднести віллу "Венера".

Тоді ж, у 1920-1930-і pp., споруджувалися також будинки в протофункціоналізмі з елементами "садибного" стилю. До них належить вілла "Здоров'я", побудована у 1927-1928 pp. (вул. В. Біласа, 13). Основними базовими декоративними елементами цих вілл були! слухові вікна, високі мансардові дахи з заломами, фронтони над центральною частиною будинку.

 


Архітектурні елементи української народної архітектури в традиційних формах модерну
 
Поруч з "Ґопляною" на початку центральної вулиці Трускавця (тепер вул. С. Бандери) в 1930 p. Р. Ярош будує муровану віллу в стилі функціоналізмі, відому під назвою "Фарис".

У 1920-1930-х pp. популярність курорту постійно зростає. Велику роль у цьому відіграє популяризація Трускавця, яку вміло ведуть власники спілки "Трускавецькі джерела". Зростання кількості відпочивальників примушує спілку будувати нові вілли і санаторії. Тоді будується цілий ряд мурованих вілл-пансіонатів та санаторіїв у стилі функціоналізму, до них належали: вілла-пансіонат "Аїда" (вул. В. Біласа, б) за проектом 1935 р. (арх. Є. Стахевіч, інж. В. Клісецький), санаторій "Імперіал" (вул. Т. Шевченка, 20), побудований в 1926 р., санаторій "Брістоль" (вул. Т. Шевченка, 23), побудований у 1928 р. (в 1938 р реконструйований за проектом арх. 3. Шпербера), санаторій "Палаци", побудований у 1928 p., вілла-пансіонат "Наталка" (вул.Т Шевченка 35) побудований в 1920-х pp. (в 1939 р. перебудований за проектом Ф. Озімкевіча) вілла-пансіонат "Мірамаре" (вул. Суховолі, 19), санаторій "Рів'єра" (тепер не існує) та інші.

Однією з найкращих капітальних будівель Трускавця в стилі функціоналізму, на думку автора, є колишній санаторій польських офіцерів, побудований у 1935 pp. за проектом відомого архітектора Е. Норверта. Статичний розрахунок конструкцій санаторію виконав інженер В. Клісецький, будівельними роботами керував інженер 3. Шрам Для фасадного вирішення санаторію характерні півциркульні об'єми сходових кліток, великі вікна, гладкі, без декору, стіни.


Формування курортної забудови Трускавця (1921-1939 pp.). Протофункціоналізм. Функціоналізм. Протофункціоналізм з елементами "садибного" стилю

 

 

У 1936-1939 pp. у Трускавці будуються вілли-пансіонати та санаторії в стилі функціоналізму: санаторій "Барабашівка" (вул. В. Біласа, 4) за проектом 1938 р. (арх. Ф. Петеленц), санаторій "Віндзор" (вул. С. Бандери 26) за проектом 1938 р. (арх. 3. Шпербер), санаторій "Унітас" (вул. С. Бандери 22), за проектом 1936 р. (арх. 3. Шпербер), санаторій "Капітоль" (вул Суховолі, 46), побудований в кінці 1930-х pp., та інші. Найкращим серед цих будинків вважався санаторій "Кришталевий палац" (вул Суховолі, 35), який зберігся до наших днів.

"Кришталевий палац" збудований у 1939 р. за проектом 1937 р (архітектор Р. Гермелін) у стилі функціоналізму для багатого промисловця з Бидгощі - С. Ґжегожевського. Спочатку планувалося збудувати перший У Трускавці дванадцятиповерховий пансіонат, але спілка "Трускавецькі джерела", що керувала курортом, не дала згоди на це будівництво через те, що високий будинок міг затіняти сусідні вілли. Згодом збудовано триповерховий, з житловим цокольним поверхом санаторій, розмірами в плані 40x18 м. В інтер'єрі ручки дверей були справді виконані з кришталю, підлоги виготовили з мореного дубу. Стіни кімнат прикрашали дорогі килими і картини в золочених рамах. На першому поверсі санаторію містилися: їдальня, товариська кімната, хол, читальня, кімната лікаря з почекальнею, буфет, кімната для бриджу і 7 житлових кімнат Другии і третій поверхи нараховували кожен по 16 житлових кімнат. У цокольному поверсі та на піддашші містилися службові приміщення Для того, щоб стіни фасадів блищали, нагадуючи хрусталь, в тиньк додали мідних стружок і скляного лому. Надмірному декоративному оздобленню інтер'єру та фасаду "Кришталевого палацу" не було рівних на той час у таких європейських країнах, як Німеччина, Австрія і Швейцарія.

 

Формування курортної забудови Трускавця (1921-1939 pp.). Функціоналізм. Архітектурний аналог

 

 

Формування курортної забудови Трускавця (1921-1939 pp.). Функціоналізм. Будівлі Трускавця

 

 

Характерною ознакою третього періоду формування курортної забудови Трускавця є перевага капітального мурованого будівництва Тоді широкого розповсюдження набув стиль функціоналізму. На противагу традиційній архітектурі, автори 1930-1939 pp. дотримувалися нового розуміння формування архітектурного образу будівель: контраст гладких стін з великими оскленими площинами і стрічками вікон плоскі дахи, інколи заміна стін нижніх поверхів вільними опорами, а також вільне композиційне поєднання об'ємів будівель. Об'єми сходових кліток, балконів, терас набувають півциркульних форм. Загальна об'ємно-просторова композиція будівель стає асиметричною.

Характерною особливістю архітектурної стилістики Трускавця в періоди історизму та модерну є подібність архітектурно-композиційних вирішень. Закономірності проявляються у використанні елементів історизму в модерні 1895-1920 pp. та у повторенні рис модерну в його традиціиних формах у 1920-1930-х pp., а також, частково, у протофункцюналізмі. Відмінності історизму та модерну полягали в застосуванні базових архітектурних елементів та орнаментальних мотивів. Для функціоналізму характерною є принципова відмінність архітектурної стилістики та об'ємно-просторової композиції від періоду модерну.

 

Формування курортної забудови Трускавця (1921-1939 pp.). Функціоналізм

 

 

Згадані напрямки модерну і функціоналізму трапляються в курортній забудові Трускавця, створеній за проектами таких архітекторів, як Зигмунт Шпербер, Єжи Стахевіч, Лев Шелевич, Фердинанд Петеленц, Ришард Гермелін, Едгар Норверт, Франциск Рознаровіч та інші.

До 1939 р. архітектурний образ Трускавця формували понад 320 об'єктів курортної забудови, які відзначалися високими художніми та ужитковими якостями. Про це свідчать збережені донині тогочасні вілли, санаторії та інші курортні будівлі. Потрібно зазначити також, що в досліджуваний період у Трускавці працювало 30 архітекторів, будівничих, інженерів.

джерело матеріалу: Харчук Христина, Архітектура курортної забудови Трускавця ХІХ - першої половини ХХ ст.: Монографія. - Львів, 2008.-209с.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 06 жовтня 2013 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):