Район розташований в західній частині Івано-Франківської області в Карпатському передгір’ї та гірській частині Карпат. За адміністративним поділом район налічує три селища міського типу (три селищні ради) ,  48 сільських населених пунктів (28 сільських рад), проживає майже 99 відсотків українців.

Територія району складає 1,3 тис.кв.км. За чисельністю населення, яке станом на 01.01.2007 року налічує 74 105 чол., район посідає 9, а за питомою вагою сільських жителів – 7 місце в області. Щільність населення на 1 кв.км складає 57 чоловік. Міське населення складає 22 081 чол.,  сільське – 51 906.

Район займає південно-східну частину Карпатських Бескидів, частину Горганів і більшу частину басейну Лімницької долини.  Межує з Долинським, Калуським і Богородчанським районами Івано-Франківської області, а по гірському хребту в  південно-західному напрямку із Закарпатською областю. В гірській частині району знаходяться такі вершини Карпат : Ігровець ( 1804 м. над рівнем моря), Грофа (1748 м). Територія району прилягає до третьої за висотою після Говерли і Чорногори, гори Українських Карпат – Сивулі (1818 м.)  Характер рельєфу й кліматичні умови такі, що 42 населеним пунктам надано статус гірських. У них проживає більша частина населення району.

Рожнятівський район має унікальне географічне розташування. Тут одночасно представлені  три зони: рівнина, передгірська і гірська. Природа обдарувала цей бойківський край чудовою красою. Люди кажуть, що в травні – червні місяці тут одночасно можна на протязі однієї години зустрітися з літом, весною і зимою. Коли в рівнинній зоні зеленіють поля і є вже плоди на деревах, у передгірській зоні все ще в рясному цвітінні, пахне ароматом, відчувається подих весни, а трохи далі в горах вершини в білому наряді вкриті снігом, тут ще справжня зима.

Територія району, як складова частина області, в геоструктурному відношенні розташована в межах південно-західної окраїни Руської платформи, передгірського прогону і Східних Карпат. В геоморфологічному відношенні район, як і область, складає частку Волинсько-Подільської височини, Передкарпатської рівнини і Карпатських гір.

Для Передкарпатської рівнини, що займає центральну частину району характерна форма рельєфу – аллювіальні річкові тераси і акумулятивні річкової долини, де амплітуда коливання відносних рівнів (відміток) невелика.

Карпатські гори представляють видовжений ряд вершин складчатого (скибового) походження. Абсолютна відмітка району в середньому коливається від 700 до 800 метрів над рівнем моря. Відносна – 200 – 300 м.

В основному природа тут ще не зазнала явищ урбанізації і в більшості зберегла свій первісний вид. В певній мірі масові вирубки лісу в 40–50 роках, та прокладання газопроводів по території району завдали певної шкоди. Наявні ресурси, багатство природи використовуються в малих обсягах, надра краю мало розвідані і в майбутньому район має велику перспективу.

Проведені дослідження підтверджують, що район має можливість розвиватись в майбутньому в широкому діапазоні: розширяти багатогалузеве промислове виробництво на базі власних природних ресурсів, значно підняти і спеціалізувати сільськогосподарський комплекс з тим, щоб в основному забезпечувати потреби населення власними продуктами харчування. Враховуючи кліматичні, бальнеологічні умови та наявність великої кількості джерел мінеральних лікувальних вод тут є можливість розвивати оздоровчий комплекс, використовуючи рекреаційні можливості зони Карпат.

Раціональне і ефективне використання наявних природних ресурсів сприятиме вирішенню головного завдання, яке постійно і вже традиційно стоїть на протязі багатьох років – це працевлаштування населення.

По своїй площі район займає перше місце серед районів області (130275,7 га). Структура землі специфічна для передгірської зони. Більше двох третин площі району займають ліси та лісовкриті площі, більша частина лісів і лісовкритих площ належить підприємствам лісової і деревообробної промисловості 90902,64 га., в тому числі державним підприємствам:

Брошнівському лісгоспу – 30874,851 га,

Осмолодському лісгоспу – 59201,389 га.,

Калуському лісгоспу – 826,4 га.

В районі нараховується  більше п’яти десятків річок. В основному це невеликі річки, потоки, струмки. Найбільший інтерес представляють дві річки : Лімниця і Чечва. Довжина басейну р.Лімниця понад 150 км. Витікає вона із  південної частини району і протікає в підніжжі гори Ігровець. Це високогірна річка. По її шляху до неї впадає понад 30 малих річок і струмків. Лімниця в районі Галича впадає в Дністер. Лімниця – гірська річка із досить швидким плином води. В період паводків (травень-червень) та під час сніготаяння весною рівень води в річці швидко підіймається до двох-трьох метрів і вона завдає великої шкоди, як посівам сільськогосподарських культур, що знаходяться в її долинах, так і населеним пунктам, що розташовані вздовж річки. Річка Лімниця чиста, на протязі всього її витоку до неї не скидаються жодні побутові стоки. Воду для пиття в районі не використовують, так як до цього часу не було в цьому потреби. Тільки м.Калуш на річці Лімниці має водозабірні споруди і використовує її воду для пиття.

Другою по величині є річка Чечва. яка розсікає район з заходу на схід. Ширина долин Лімниці і Чечви досягає від 300 м. до 1 км. В верхів’ях витоків обох річок є крупногабаритні валуни, які утворилися в процесі формування рельєфу гірської частини Карпат. Ці природні камені – валуни доповнюють чарівну красу Карпат.

Річка Чечва з багаточисельними притоками, в тому числі і річкою Дуба, яка протікає через райцентр Рожнятів, впадає в р.Лімницю в районі с.Довге Калуське Калуського району.

Обидві річки: Лімниця і Чечва мають достатній запас стоків води, для спорудження в їх басейнах мінігідроелектростанції для забезпечення потреб народного господарства району, населених пунктів електричною енергією. Крім того, вздовж басейнів рік Лімниця і Чечва утворюються повітряні коридори, де швидкість вітру постійно достатня для спорудження в районі цілої серії вітрових електростанцій.

Рожнятівщина - регіон особливий, в першу чергу як унікальна лісогосподарська екосистема, ядром якої є понад 90,9 тис.га , що складає 14,3% лісового фонду області

Як і весь Карпатський регіон, Рожнятівський район, який входить до нього, як складова частина, багатий мінерально-сировинними ресурсами. В Рожнятівському районі ще з минулого століття добували нафту і попутний газ. Нафтогазоносні родовища були відкриті спочатку в населеному пункті с.Ріпне і тут почався промисловий її видобуток, а потім були знайдені родовища нафти в с. Дубшара; Слобода Небилівська, Дуба, Вільхівка і інших. Поверхневі нафтоносні горизонти майже за століття вичерпались і тепер видобуток нафти практично припинився. Як свідчать результати спеціалістів геологорозвідки, запаси нафти є ще досить великі, але вони залягають на глибинах 4-7 км і вимагають значних коштів для їх розвідки.

На значній території району є великі запаси інертних матеріалів, що можуть використовуватися в виробництві будівельних матеріалів і на підприємствах будівельної індустрії. Великі запаси бутового каменю, каменю для виробництва щебню і крупно-зернистого піску (відсівів) сконцентровані в Передгірській частині району. Родовища інертних будівельних матеріалів в районі можуть по класифікації характеризуватися, як ресурсні сировинні пункти.

Алювіальні відклади відносяться до ІІ-ї надпойменої тераси і мають широкий розвиток у водорозділах рік та їх приток. Зокрема, ріки Лімниці і Чечви. Ця тераса має підвищення над рівнем ріки до 12-13 м. Вона складена галечниками, місцями конгломератами, що перекриті пісками і суглинками. В гірській частині в руслах річок Лімниці і Чечви є валуни – пісковики.

Промислова їх розробка не ведеться. В основному викорисовують в межах району видобуток гравійно-піщаної суміші в поймах рік Лімниці і Чечви для власних потреб господарств і для будівництва, що здійснюються в районі.

Запаси каменю – пісковику оцінюються спеціалістами більше 100-1000 млн.м3, а гравійно-піщаної суміші практично не визначені. Для їх використання потрібна дорозвідка та техніко-економічне обгрунтування доцільності їх використання.

В районі є три глиняних кар’єри, з яких можна видобувати глину для виробництва цегли. Зокрема, в с.Цінева, смт.Перегінську, в урочищі Посіч та с. Брощнів. Однак, розвідані запаси глини є тільки в с. Цінева, які затвердженгі в Українській територіальній комісії запасів мінеральної сировини (УТКЗ). Глини цього кар’єру випробувані в заводських умовах на придатність виробництва облицювальної плитки. Результати одержані позитивні. Крім названих кар’єрів, в районі є можливість розвідати ще Берлогівське, Н.Срутинське родовища, Результати досліджень підказують, що в районі на глибинах 10-12 метрів зустрічаються третинні і четвертинні неогенові алювіальні глини. Це високопластичні сірі глини, які використовуються для виробництва  виробів з тонкої кераміки (черепиці, облицювальної плитки, майоліки).

Розвідане торфове родовище, яке експлуатується в районі с. Верхній Струтин. Його запаси оцінюються в обсязі 8-10 млн.тонн. На базі заводу „Веста” створено спільне Українсько-Чеське підприємство „Агро”, яке займається переробкою торфу (випуск грунтів і субстрактів, які використовуються в овочівництві, виноградстві, квітникарстві та грибництві) На підприємстві працює фасувальна лінія де випускається фасована продукція в поліетиленовій упаковці біля 40 різновидностей в розмірах : 2,5; 5; 10; 40; 70 кг.

Крім вище перерахованих, які використовуюиться, на території району є родовища інших корисних копалин. Це, зокрема:

1.Калійно-натрієві солі. Запаси солей складають понад 100 млн. тонн. Вони залягають на території між Рожнятовом і Перегінським в басейні р.Лімниця на великій глибині (800-1000 м). В 80-х роках були наміри Уряду держави на базі покладів солей цього родовища побудувати підземне нафтосховище на 1 млн. тонн.

2.Поклади горючих сланців є у великій кількості, але розвідка і визначення наявних запасів не проводилось.

3.В гірській частині району є поклади вапняку. Вони також не розвідані і запаси не визначені.

4.За відомими історичними довідками в с. Ясень була доменна піч і з місцевої руди виплавлявся метал.

Визначення кількості корисних копалин і їх значення використання можуть дати результати детальної геологорозвідки.

джерело матеріалу: http://ww2.gov.if.ua/rojnyatynska/
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 06 лютого 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):