Автор: Шелевер Іван
Визначним піонером дослідження і охорони пралісів був Алоїс Златнік. Цей чеський природо- і лісознавець працював професором у місті Брно і досліджував ліси Карпат у 30-х роках минулого століття. У 1936 році він заклав у лісах Карпат кілька пробних площ. Але внаслідок зміни політичної ситуації і зміни кордонів держав на території Українських Карпат, він не зміг провести повторні дослідження на цих площах. А після 1939 року, після повторного поділу Карпат між сусідніми країнами, Алоїс Златнік остаточно припинив дослідження пралісів на даній території.

Подібні враження були і в Кондрата Рота, коли він у 1930 році відвідав ліси у верхній частині річки Боржава. Інженер лісового господарства, а пізніше головний лісничий лісового округу Цофінген, закінчує свій звіт про відвідані ним ліси такими словами: “Особливе враження від величавих лісів Лісистих Карпат, їх природності і спокою, який переривається лише дзюркотінням гірських струмків, подихами вітру і віддаленим шумом від падіння на землю гігантських перестійних дерев пралісу, залишається незабутнім.”

Конрад Рот їздив у Лісисті Карпати за дорученням однієї швейцарської фірми, що торгувала деревиною і мав завдання вивчити можливість лісоексплуатації місцевих лісів. Місцевість яку він відвідав, площею майже 8000 гектарів, належала колишньому угорському поміщику. На основі своїх спостережень Рот припускав, що у цих лісах ніколи не проводилася заготівля деревини, а служили вони виключно для полювання.
Автор: Перечинський ДЛГ
 
З погляду сьогодення цікавими є зроблені Конрадом Ротом спостереження про букові праліси. Згідно з ротом, у насадженнях одноманітність трапляється випадково на дуже обмеженій площі, тобто справжня одновіковість властива тільки невеликим групам і куртинам дерев. Крім того, він переконаний, що не існує жодної уніфікованої форми насаджень. Сили і образи пралісу Рот описує так: “На мою думку в пралісі борються між собою дві сили, а саме тенденція до одноманітності, зумовлена конкурентною боротьбою за світло, і тенденція до різноманітності, котра бере свій початок у прагненні природи до постійного розмноження і максимального використання, по можливості, всього наявного простору. Тому ми можемо бачити різні форми насадження, які виникають випадково і змінюються без певного порядку. Це можуть бути картини насаджень подібних до лісів, у яких раніше були проведені вибіркові чи поступові рубання.” Але Конрад Рот у своїй статті не відкриває таємниці, які саме рекомендації стосовно лісокористування він дав фірмі, що торгувала деревиною.

Делегація зацікавлених у пралісах осіб із Швейцарії, Ліхтенштейну і Австрії під час ознайомчої поїздки у 1994 році радісно констатувала, що приблизно 1000 гектарів з описаних Конрадом Ротом пралісів збереглися практично без змін. Через 64 роки після Конрада Рота ця делегація ніби вдруге відкрила букові праліси Закарпаття, які в Західній Європі до цього часу залишалися невідомими. Конрад Род під час своєї поїздки не мав ні часу, ні технічних можливостей для наукових досліджень букових пралісів. Його оцінки базувалися переважно лише на спостереженнях. Багато процесів, що протікають у пралісах, вивчені ще недостатньо. Сьогоднішній рівень знань нагадує незавершену мозаїку. Оскільки в Європі збереглося лише кілька справжніх пралісів, то мало є об’єктів дослідження. Тому букові праліси Карпат з наукової точки зору мають неоціненне значення.

джерело матеріалу: путівник | Праліси в центрі Європи
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 березня 2005 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):