Фото із ЕІВ ПОТІК, №13
Чотири роки тому раритетні бучини на теренах Ужанського НПП були відзначені на особливому рівні і під номінацією «Букові праліси Карпат» ввійшли до Світової природної спадщини ЮНЕСКО.

Здавна знане неоціненне значення пралісових екосистем для науки як своєрідних природних лабораторій та енциклопедії, з повною інформацією про їхній історичний розвиток, ценотичну структуру, географічне поширення, функціональну здатність до саморегуляції, біологічного самозахисту, самовідновлення та ін.

Не раз відзначалося екомодельне значення пралісів; їхнє значення як природного сховища генетичних ресурсів, які слід досліджувати, зберігати та використовувати для поліпшення генофонду лісів господарського призначення; як біологічних осередків, з яких відбувається збагачення біологічними видами, генетичними ресурсами прилеглих господарських лісових та лучних угідь, завдяки чому підтримується їхній біологічний та генетичний потенціал; екоосвітнє значення.

Але у світлі останніх подій хотілося б звернути увагу на роль пралісів як осередків для збереження біологічного розмаїття. Не є таємницею, що внаслідок монокультурного напрямку в лісовому господарстві у лісових формаціях спостерігається збіднення не лише видового складу дендрофлори та трав'яно-мохового покриву, але також мікобіоти, ґрунтової мезофауни та ґрунтових мікроорганізмів. На відміну від одновікових насаджень, створених людиною, у букових пралісах існують сприятливі умови для поширення раритетних видів. Нещодавно, приміром, у буково- ялицевих пралісах резервату «Явірник», фітоценологію котрого ще в 30-х роках минулого століття почав вивчати чеський науковець А.Златнік, знайдено осередок існування лишайника - уснеї квітучої (Usnea florida (L.) Web. in Wigg.).

Загальна характеристика: слань заввишки до 5-10 см, кущиста, жовто- або сірувато-зелена. Гілочки розгалужені, густо вкриті дрібними сосочками та довгими фібрилами. Апотеції (діаметр 5-10 мм), що утворюються на кінцях гілочок, зі світлим, пласким диском, облямованим віночком довгих війок. Розмножується статевим (одноклітинними еліптичними спорами) т а н е с т а т е в и м ( о д н о к л і т и н н и м и , п р я м и м и , циліндричноголковидними пікноконідіями) шляхом. Охороняється у Карпатському біосферному та Кримському природному заповідниках.

Як відомо, Генеральна Асамблея ООН оголосила 2011 рік Міжнародним роком лісів і закликала уряди, систему ООН, відповідні неурядові організації, приватний сектор та інших суб'єктів докласти всіх зусиль для підвищення поінформованості громадськості та розвивати програми з раціонального використання, збереження та сталого розвитку лісів. І це напевно дуже символічно, що у свій рік лісові екосистеми не перестають дивувати людство і відкривають все нові й нові загадки свого існування.

 

Дослідження
Характеристика виду за Червоною Книгою України: Usnea florida (L.) Web. in Wigg. Лишайники. Ряд Сумчасті лишайники - Ascolichenes. Родина Пармелієві - Parmeliaceae. Наукове значення: гірський лишайник з голарктичним типом ареалу. Природоохоронний статус - вразливий. Поширення: Передкарпаття, Українські Карпати, Закарпаття, Південний берег Криму. Вид поширений у Євразії, Північній Америці, Новій Зеландії. Зростає у вологих букових, буково-ялицевих та ялицевих лісах, переважно в нижньому гірському поясі (на стовбурах і гілках). Трапляється спорадично, невеликими групами або поодинці. Причини зміни чисельності - порушення біотопів внаслідок вирубування лісів, забруднення повітря промисловими газами, випадання кислотних дощів тощо.

джерело матеріалу: Електронний інформаційний вісник ПОТІК, № 13, травень 2011 року
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 25 червня 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):