У природних лісових біогеоценозах та їх середовищі тією чи іншою мірою проявляються різні види антропогенного впливу, який зараз набуває глобальних масштабів. У сучасний техногенний період на об-ширній території спостерігається забруднення лісів кислими дощами, промисловими викидами, лісові ґрунти забруднюються важкими металами. Всі ці види зростаючого техногенного пресу впливають на функціонування природних екосистем. Тому важко стверджувати про їх абсолютну натуральність. На підставі проведених у віддалених гірських місцевостях Карпат порівняльних досліджень екологічного стану природних лісів та педосфери, ми виділили 10 найхарактерніших еколого-ценотичних критерів, згідно з якими можна встановити ступінь натурального стану лісових екосистем (Stoyko, 2005). На їх основі виділено три категорії природних лісів: праліси, квазіпраліси та умовно (релативно) природні ліси.

Праліси - це біогеоценози, які сформувалися протягом філоценогене-зу у відповідних для них ґрунтово-кліматичних умовах і ландшафтах. Вони мають здебільшого багатоярусну ценотичну структуру, включають різні вікові групи - ювенільну, віргінільну, іматурну, субсенільну, сенільну та відзначаються різними фазами (ф) розвитку - ф. регенеративна, ф. становлення ценотичної структури, ф. стиглості фітоценозу, ф. його розпаду (Korpei, 1989). В автотрофному й гетеротрофному елементах пра-лісових екосистем і педосфері немає ознак такого антропогенного впливу, який порушував би їхній природний стан та силвагенез. Тому вони функціонують як гомеостазні екосистеми.

Еколого-ценотичні критерії ідентифікації натурального стану природних лісів Карпат
Квазіпраліси - це біогеоценози, в яких протягом короткого часу проявився незначний антропогенний вплив, що не змінив природну вікову та ценотичну структуру фітоценозу й характерних взаємозв'язків між фітоценозом, зооценозом та педосферою. Тому у разі його припинення ці взаємозв'язки можуть поступово відновитися. Г. Дітріх та ін. (Dietrich et all., 1970) назвали такі фітоценози "майбутній праліс" (Urwald von morgen).

До умовно (релативно) природних лісів відносяться біогео-ценози природного походження, в яких протягом певного періоду локально проявився антропогенний вплив, але він не змінив суттєво їхню природну ценотичну й вікову структуру та не позначився на педосфері. Тому їхній природний стан може поступово відтворитись протягом певного періоду.

У Карпатах внаслідок тривалого антропогенного впливу відбулися різні зміни у віковій та ценотичній структурі лісів і педосфері, тому зустрічаються всі вичленовані нами категорії. Подаємо еколого-ценотичні критерії визначення їхнього натурального стану.

На підставі зазначених еколого-ценотичних критеріїв, а також лісовпорядних матеріалів, С.М. Стойко разом з географом Д. Кричевською провели спеціальні дослідження натурального стану лісів Ужанського НПП і встановили, що у віддалених та важкодоступних для експлуатації місцях пралісові фітоценози збереглися на площі 2 409 га. Пізніше ця площа була уточнена. Усі праліси парку включено в його заповідну зону - зону "А".

джерело матеріалу: "Сторіччя створення пралісових резерватів в Українських Карпатах", С. Стойко, В. Копач
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 15 червня 2013 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):