Використані фото з "Карпати очима допитливих" | Стойко С. М., Єрмоленко Ю. А.
Ні! Ми не помилились. Ці чудові представники тропічної і субтропічної флори, яких зараз є понад 1700 видів і які постачають людині олію, цукор, віск, фініки, сагову крупу, різні напої, будівельні матеріали тощо, справді росли в Карпатах. Вони були окрасою берегів міоценового моря, яке близько 25 мільйонів років тому займало більшу частину Центральної Європи. Його хвилі бушували на Закарпатті і Прикарпатті. Лише карпатські хребти, неначе видовжені велетенські острови, піднімалися над неозорим дзеркалом води.

Клімат у ті далекі часи був набагато теплішим і вологішим, ніж тепер і довго сприяв збереженню тут представників вічнозеленої субтропічної флори. Біля Косова знайдена велика кількість відбитків родини лаврових, а біля Мукачевого та Ільниці — родини пальмових.

У кінці міоцену клімат північної півкулі почав поступово холоднішати, що призвело до зміни у рослинному світі. На Україні, від Азовського моря до Карпат, були поширені листяні ліси. Тут росли їстівний каштан, дзельква, теплолюбні дуби, бук, граб, клени з багатим підліском і ліанами. Лісові масиви Карпат у той період були майже такими, які сьогодні на гірських схилах Кавказу. На рівнинах росли гігантські чинари, або платани, ліквідамбри, багряники. На Закарпатті знайдені навіть рештки гінкго дволопатевого, а на Прикарпатті — бамбуку. У передгір'ї були поширені дубові, каштанові та буково-каштанові ліси з парротіею, дзельквою, корицевим деревом, горіхами, тисом та іншими численними рослинами теплого і вологого клімату. їх відбитки добре збереглися у покладах бурого вугілля в околицях сіл Березинка та Ільниця на Закарпатті.

Видовий склад дубових лісів сармату був значно багатший, ніж тепер. У Карпатах знайдено викопні рештки 30 видів дуба; зараз тут є лише вісім видів. У дубових лісах росли тоді вічнозелені рододендрони, а по стовбурах піднімались ліани — плющ, сасапарель, або смілакс, епігея та інші. Плющ залишається окрасою дубових і буково-дубових лісів і в наші дні, а смілакс зберігся тільки у теплих лісах Кавказу.

Давно немає в Карпатах парротії та дзелькви. Парротія збереглася лише у двох місцях земної кулі — у горах Талиша в Азербайджані та в прикаспійській частині Ірану. Дзельква поширена більше. Вона росте на Кріті, в північному Ірані, в Китаї, у теплих районах Кавказу.

З деревних порід третинного періоду зберігся лише тис ягідний. З цим живим свідком часів міоценової епохи можна познайомитися у Княждвірському тисовому резерваті, на вшгаякових скелях в Угольському буковому заповіднику, в околицях Великого Бичкова, Ділового та в деяких інших місцях. Як перлина третинної флори тис підлягає абсолютній охороні.

Унікальні осередки пізньотретинних лісів відомі ще у Талиші, в південній частині Гірканської флористичної провінції на Закавказзі, де вони пильно охороняються. І це цілком зрозуміло. Адже заповідник у Талиші — це жива історія третинної флори.

А яка ж фауна була характерною для пізньоміоценового періоду? На жаль, в районі Карпат дуже мало збереглося викопних решток фауни хребетних. У відкладах тортонського моря знайдено рештки шаблезубих тигрів і гігантських акул, які давно вимерли, останки дельфінів. Не всі таємниці живої природи тих часів розкриті сьогодні. Багато цікавого ховають у собі міоценові відклади. Вони чекають допитливих природознавців, які продовжать пошуки, щоб повніше пізнати життя міоценового моря, Карпатського гірського басейну.

джерело матеріалу: Карпати очима допитливих | Стойко С. М., Єрмоленко Ю. А.; в-во Каменяр, Львів - 1976, 96 ст.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 06 жовтня 2006 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):