Як у Середній Європі, так і в карпатському регіоні це найбільш поширена субформація серед змішаних дубових лісів. У Закарпатті та на Буковині грабові діброви сформувалися в межах висот 110-360 (400) над рівнем моря, на потужних родючих дерново-підзолистих ґрунтах. В Передкарпатті вони поширені лише в рівнинних ландшафтах.

Грабові діброви характеризуються багатоярусної структурою. Перший ярус утворює дуб з домішкою клена гостролистого, ясена звичайного, а на Прикарпатті і на Буковині - явора і бука лісового. Другий ярус формує граб, частково липа серцелиста, в'яз гладкий, берест. Місцями виділяється третій ярус з глодів однопесткового і колючого, клена польового. Ярус підліска добре розвинений, його утворюють ліщина, крушина ламка, свидина кроваво-червона, бересклет бородавчастий і європейський, зрідка клен татарський (на території Закарпаття). У трав'яному покриві розповсюджені типові неморальні види - снить, копитняк європейський, маренка запашна, дикий салат смердючий, підлісник європейський, осока волосиста, плющ, барвінок малий, тощо

Складна структура грабових дібров забезпечує їм високу стійкість і продуктивність. Проте густий полог граба та підлісних порід часто негативно впливає на розвиток молодих сходів дуба. В підліску таких лісів переважає - граб, що при неправильному веденні господарства може привести до зміни дуба грабом. В цілому ж грабові діброви в Карпатах досить стійкі проти зміни порід. Вони відрізняються також високою продуктивністю, маючи в стиглому віці запас до 500 м3 стовбурової деревини на 1 га.

Карпатські грабові діброви характеризуються великим ценотичних різноманіттям. В евтрофних екологічної групи асоціацій виділяються грабові діброви ясменікова, барвінкова, снитіва, плющева і трясуніковидноосокова. Мезотрофні грабові діброви (грабові судубрави) представлені однією асоціацією - зірокочатково-волосистоосокового.

На території Українських Карпат виявлено грабові діброви з участю дубів черешчатого і скельного (Хустське лісництво, урочище Королівський ліс), які сформувалися на древній верхнєпліоценової тераси Тиси, розташованої на висоті 250-300 м. над рівнем моря, і відрізняються високою продуктивністю. Серед них переважають свіжі евтрофні грабові діброви, що об'єднують ясменнікову та волосистоосокову асоціації.

джерело матеріалу: Природа Українських Карпат / Голубець М. А., Гаврусевич А. Н. Загайкевич І. К. - Київ: Наукова думка, 1988 року - 208.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 21 липня 2012 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):