Фото із zelenplaneta.ru
Дубові ліси - одна з найдавніших пізнотретічних груп формацій, що представляє особливий інтерес як в історичних, так і в ботаніко-географічних відносинах. Формування в четвертинному періоді дібров як зонального типу рослинності в Карпатах пов'язано з теплим і сухим кліматом середнього голоцену (7800-3300 років тому). Зволоження і похолодання клімату в пізньому голоцені (3300 років тому) сприяло проникненню в дубові ліси видів більш мезофітної дендрофлори, що відбилося на їх географічне поширення. Дубові ліси стали поступово витіснятися буковими, цей процес в горах на середній висоті продовжується і досі. Про нього свідчать реліктові  насадження дуба скельного, що збереглися серед зональних бучин в Закарпатті та на Буковині (верхів'я басейнів Ужа, Латоріці, Боржави, Кісви, околиці Вижниці).

У Карпатах, як і на європейському континенті взагалі, діброви ростуть в рівнинних і передгірних районах, що характеризуються теплим і помірно теплим кліматом. Протягом історичного періоду тут зосереджувалася життя багатьох поколінь нашої цивілізації. Тому на природніх насадженнях  дібров вплив агрокультурного періоду відбилося в набагато більшій степені, ніж на стан гірських букових та смерекових лісів, в даний час діброви збереглись  лише на площі близько 120 тис. га, причому половину їх складають спільноти порослевого походження. В зоні їх розповсюдження загальна лісистість низька (10-15%), тому відновлення, підвищення продуктивності та біотичної стійкості дубових лісів - актуальна народногосподарська задача. У густонаселених рівнинних і передгірних районах ці ліси мають виключно важливе ґрунтозахисне, кліматорегулююче і водоохоронне значення. Не менш важлива їх санітарно-гігієнічна, ландшафтно-естетична і рекреаційна роль, особливо навколо міст, населених пунктів і промислових комплексів. Основними лісоутворюючими видами дубових лісів Карпат є дуби черешчатий і скельний. У Закарпатському передгір'ї на невеликих площах зустрічаються південноєвропейські види - дуби бургундський, багатоплідний і Далешампе, не маючи великого лісогосподарського значення.

Рівнинні та передгірні райони Карпат, завдяки наявності родючих ґрунтів і м'якому клімату, оптимальні для зростання дуба, що формує тут багатоярусні, високобонітетні фітоценози. Основними соедіфікаторами і ассектаторами дібров є граб, ясінь звичайний і вузьколистий, вільха клейка, клени гостролистий і польовий, липа серцелиста, широколиста і срібляста, в'язи шорсткий, листуватий, гладкий та інші листяні породи, на Прикарпатті  та на Буковині характерним компонентом дубових лісів виступає ялиця біла.

джерело матеріалу: Природа Українських Карпат / Голубець М. А., Гаврусевич А. Н. Загайкевич І. К. - Київ: Наукова думка, 1988 року - 208.
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 10 червня 2012 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):