Фото із архіва видавництва Карпати, 1984 рік
Сьогодні без перебільшення можна стверджувати, що формування Національної екомережі України є перспективним напрямом реалізації державної політики контролю та організації науково обґрунтованого збалансованого використання наявних природних ресурсів.

У процесі формування екомережі Чернівецької області як складової Національної екомережі детально вивчено природний потенціал регіону і напрацьовані перші кроки до невиснажного господарського використання природних ресурсів в умовах різних форм власності на землю. Усвідомлюючи важливість вирішення екологічних проблем для населення Буковини та України загалом, в області продовжується реалізація комплексу природоохоронних заходів у відповідності до положень законодавства України.

Не випадково, що Буковинські Карпати в народі називають "маленькою Швейцарією". М'який помірно-континентальний клімат Буковини, родючі намивні землі рівнинної частини Прут-Дністровського межиріччя створюють сприятливі умови для розвитку аграрного сектора. Інтенсивне ведення землеробства донедавна мало місце не лише в сприятливих рівнинних районах Чернівецької області, а й у передгірній та гірській частині краю. І, як наслідок, — надмірне забруднення ґрунтів пестицидами, мінеральними добривами, порушення фізичної структури ґрунту внаслідок утрамбовування важкою технікою, відсутності сівозмін, постійне ведення монокультури тощо. З цих причин за останні три десятиріччя, навіть на колись родючих сірих чорноземах Сокирянщини, врожайність основних для регіону сільськогосподарських культур зменшилася на 25—35%. Саме тому на даних територіях доцільно змінити підхід до традиційного землеробства. Проте, це не так легко зробити, оскільки значна частина землі розпайована і є приватною власністю селян. Це є основним утрудненням формування локальної екомережі в даних рівнинних районах. Відповідно до Закону України "Про екологічну мережу" (2004) передбачено виплата компенсації приватним землевласникам за ведення екологічно обґрунтованого землекористування. Так, частину ріллі слід було би перевести під багаторічні травостани, що дало би можливість відновити родючість даних земель, дати землі відпочити шляхом переведення у чисті пари (особливо в Передкарпатті). В перспективі ці відновні території могли би послужити з'єднувальними елементами (екокоридорами) локальної екомережі. Проведене в ході реалізації проекту IUCN (2004—2006 рр.) анкетування показало, що приватні власники досить позитивно сприймають даний підхід. Необхідно тільки якомога швидше виробити механізм надання компенсацій за перехід на екологічно невиснажний тип землекористування.

В результаті варварського ставлення до лісозаготівлі, впродовж тривалого періоду часу, значна частина земель гірської частини Чернівецької області піддана ерозійному процесу, а відносно молоді лісові насадження втратили притаманні їм екологічні функції. Заміна корінних деревостанів монокультурою ялини звичайної, надмірна руйнація ґрунтового покрову в результаті тракторного гусеничного трелювання лісу призвели до порушення лісових екосистем, викликали вітроповали на значних площах лісових насаджень, враження їх короїдом та іншими шкідниками лісу. Окрім того, значна площа лісів зазнала масових суцільних рубок в повоєнні роки і не представляє в найближчі 40—50 років господарського інтересу.

Саме тому, є добра нагода перевести значну частину лісів з експлуатаційної категорії до захисних, рекреаційно-оздоровчих лісів та лісів природоохоронного наукового призначення, і тим самим зарезервувати їх для подальшого заповідання. Частина лісових масивів вже на сьогоднішній день є основою природно-заповідного фонду Буковини і може виступати в якості ключових елементів (ядер) для регіональної екомережі. Ліс не повинен бути лише сировинним придатком, а виконувати першочергово природоохоронну функцію.
Слід зазначити також, що формування екомережі за рахунок розширення ПЗФ створює додаткові робочі місця для фахівців природоохоронної справи. Так, лише в НПП "Вижницький" працює близько сотні працівників. Перспективним в Чернівецькій області найближчим часом є створення принаймні ще двох національних природних парків: "Черемошського" та "Хотинського", а це нові робочі місця. Окрім того, створення НПП — це не тільки вилучення землі (заповідна частина парку) для збереження ландшафтного та біотичного різноманіття, але й формування зон стаціонарної та регульованої рекреації, призначених для розвитку туристичної та відпочинкової сфери. Знову ж таки, це нові робочі місця для місцевого населення (сфера обслуговування кемпінгів, мотелів, баз відпочинку тощо).

Питання формування екомережі в Чернівецькій області досить широко висвітлюються через круглі столи в прямому ефірі на каналі Чернівецької держтелерадіо кампанії. Значну увагу розвитку ПЗФ та екомережі приділяють громадські екологічні організації краю: "Крона", "Зелений світ Буковини", "В гармонії з природою", "Чернівецька обласна організація Укр.ТОП" та ін. Так, впродовж останніх років екоНУО "Буковинська філія НЕЦУ "Крона" провела п'ять міжнародних конференцій під назвою "Молодь у вирішенні регіональних та транскордонних проблем екологічної безпеки", де працювала секція "Розвиток регіональної екомережі", реалізувала спільно з Національним екоцентром України проекти "Підтримка розвитку Національної екологічної мережі України у рамках формування Всеєвропейської екологічної мережі. Задум та втілення у пілотній зоні" (2004—2006 рр.), "Збереження великих травоїдних тварин Буковини на територіях, що межують з Румунією" (2006— 2007 рр.) та ін.

Нещодавно розпорядженням Чернівецької обласної державної адміністрації погоджено збір матеріалів щодо створення національного парку на Буковині під назвою "Хотинський". Сесія Чернівецької облради прийняла нещодавно рішення стосовно розширення території зоологічного заказника місцевого значення "Зубровиця", що є досить перспективним у плані створення міжнародного екокоридору між Україною та Румунією. Це дасть можливість забезпечити міграцію великих ссавців (ведмедя, зубра тощо), які перебувають на межі виживання. Цьому сприяє також впровадження на Буковині міжнародного проекту "Реалізація транскордонного зв'язку в Українських Карпатах".

Не випадково, що подібний підхід дав свої результати — ПЗФ Чернівецької області складає більше 10 відсотків, що є одним із кращих показників в Україні (при середньому по Україні близько 5 %). Зроблені кроки з формування регіональної екомережі Чернівецької області послужать основою для становлення Національної екомережі та входження України в міжнародну Всеєвропейську екомережу.

джерело матеріалу: Екологічний журнал Жива Україна №3-4,2009
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 17 лютого 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):