Фото із stryi.com.ua
Від Стрия розходяться шляхи — на захід до Дрогобича і Трускавця, на південь до Сколівських Бескидів і далі на Закарпаття, на схід, через міст на річці Стрий до Моршина і далі на Івано-Франківщину.

Місто Стрий виникло на березі річки Стрий і взяло назву цієї річки, притоки Дністра. Назва ріки походить від поєднання звуків "стр", що з прадавніх часів означало "протічна вода". Хоча за деякими легендами назву поселення виводять від слова "стрий" (стрийко, дядько).

З доісторичних часів на березі Стрия селилися слов'янські племена, зокрема білі хорвати. Точна дата заснування Стрия невідома. Перша письмова згадка про Стрий припадає на 1385 рік. У 1387 році польський король Ягайло подарував Стрийшину своєму братові Свідриґайлові. У 1431 році Стрию було надане магдебурзьке право. Згідно з ним міське управління (магістрат) складалось з ради, на чолі якої стояв бургомістр, і судової лави, очолюваної війтом. Резиденцією старости та їх намісників був замок, а магістрат урядував у ратуші.

У 1523 році Стрий був цілком знищений татарським набігом. Для оборони у місті в XVI ст. побудували замок. Як оборонна споруда він проіснував до XVIII століття. Поступово Стрий оточено земляним валом, частоколом, що захищали його центральну частину - Ринок. Мешканці передмістя Лани становили окрему передміську громаду, залежну від магістрату. Передміщани що жили на Підзамчі, від магістрату не залежали, а були підданими магнатів — королівських старост. Згодом виникла частина міста, що звалась Шумлявщиною, за прізвищем українських шляхтичів Шумлянських. На землях, що були власністю війтів, виникло передмістя Війтівство.

У першій половині XVII ст. у Стрию виникло чотири братства. У 1784 р. відкрито першу державну школу, так звану нормальну, або головну, повітову школу. Крім ремісницьких майстерень у місті були ґуральні і водяні млини (так, в середині XVIII ст. на річці Стрий та її притоках було 7 млинів). У 1809 у Стрию з'явилась перша аптека.

 





Фото із НКЧ Галичина країна міст, 2005/36
Стрий відіграв важливу роль у торгівлі. Стрийські купці підтримували торговельні зв'язки з містами не лише Галичини, а й Закарпаття, Буковини, Угорщини, Молдавії та Наддніпрянщини. До Стрия приїжджали купці по сіль та угорські вина. Про значне місце торгівлі в житті міста свідчить зображення купця-подорожнього на старовинному міському гербі.

Після входження Галичини до Австрійської монархії (1772 р.) у Стрию були розташовано окружні урядові установи, а також військовий гарнізон. Був створений Стрийський полк піхоти. Зокрема багато солдатів 9-го Стрийського полку загинуло під час австро-франко-італійської війни у 1859 р. У битвах під Маджентою і Сольферіно (Італія). На їх честь в місті було споруджено пам'ятник.

У 1848 році в Стрию представники української інтелігенції міста й повіту організували Руську окружну раду. Для захисту ради був створений загін Національної гвардії, а також загони граничної сторожі проти угорських повстанців.

У 70-х роках XIX ст. Стрий став важливим залізничним вузлом. У 1907 році в місті почала діяти газівня. З молочарні в селі Завадів виріс "Маслосоюз" у Стрию, який незабаром поширив свою діяльність на всю Галичину і налагодив експорт молочних продуктів до Англії та інших країн. У Стрию відкрили свої філії також кооператив "Народна торгівля", товариство "Сільський господар", товариства взаємних забезпечень "Дністер" та "Карпатія".

У вересні 1891 р. У Стрию відбулось перше віче жінок Галичини, яким керували письменниці Наталя Кобринська та Євгенія Ярошинська. Наприкінці XIX ст. Стрийшина вийшла на одне з перших місць у Галичині за рівнем національної свідомости й організованости. Велика заслуга в цьому належала Євгенові Олесницькому, який з 1901 представляв Стрийщину в сеймі Галичини, а у 1907 р. - у віденському парламенті. З 1892 р. він став головою новоствореної стрийської філії "Просвіти". Активно діяло і товариство "Міщанська бесіда", яке очолював парох церкви на Ланах, талановитий письменник Олекса Бобикевич. Заходами всіх українських товариств було споруджено величавий Народний дім, урочисто відкритий в перший день нового сторіччя - 1 січня 1901 р. Тут знайшло притулок засноване в 1891 p. Музично-хорове товариство, яке в 1901 р. отримало назву "Стрийський Бонн". Диригентом став визначний композитор і національний діяч, парох села Завадова Остап Нижанківський.

У роки І Світової війни біля Стрия було створене військове летовище - 5 k.u.k Fliegeretappenраrk Stryi.
У вересні 1914 року Стрий став місцем народження легіону Українських Січових Стрільців.
У місті збереглось багато цікавих споруд XIX - початку XX ст. Серед них церква Святого Архистратига Михаїла, шпиль якої видно від вокзалу. Біля церкви цікавий за своєю архітектурою міський Будинок культури. На площі ім. 22 січня міститься найдавніша споруда міста — костел, збудований в період з ХIV по XIX ст. Тепер костел-санктуарій Різдва Матері Божої РКЦ.

джерело матеріалу: Незалежний культурологічний часопис - Галичина країна міст, 2005/36
статус матеріалу:  повністю готовий
встановлено: 06 лютого 2011 року






Коментарів (0)

Коментарі відсутні

Написати новий коментар (всі поля обов`язкові):