- Автор: Root at carpathians.eu
Ужанський національний природний парк (39159 га) створений в 1999 році. Він розташований в межах висот 220-1250 метрів над рівне моря на піденному мегасхилі Східних Бескид у верхів'ї річки Уж (загальна довжина 127 км), яка бере початок на Ужоцькому перевалі (889 метрів над рівне моря) і впадає у словацьку річку Лаборець, що належить до басейну Дунаю.
Територія парку знаходиться в масиві низьких гірських бескидських хребтів. Його найвищі вершини із заходу на схід - Кременець (1221 метрів над рівне моря), Черемха (1131 метрів над рівне моря), Кінчик Буковський (1250 метрів над рівне моря) та ін. На м'яких породах карпатського флішу сформувалися родючі світлобурі та бурі гірськолісові ґрунти різної глибини. Ужанський розташований в зоні м'якого, вологого клімату. З висотою над рівнем моря кількість опадів збільшується і в субальпійському ВС на згаданих вершинах становить близько 1000 мм на рік.
Широкою Ужанською долиною з угорської лісостепової зони надходять теплі повітряні течії, що сприяє поширенню в парку дубових лісів з дуба звичайного (Querceta roboris). Протягом агрокультурного періоду вони були трансформовані у сільськогосподарські угіддя. Рештки природних дібров (Querceta roboris-petraeae) збереглися в резерваті "Дубовий гай" (3,5 га).
- Географічне розташування Ужанського національного природного парку та його науково-дослідні лісництва
У межах 350-1100 (1200 метрів над рівне моря) поширені бучини клімаксового характеру (Fageta sylvaticae) і частково грабові та яворові бучини (Carpineto-Fagetum, Acereto pseudoplatani-Fagetum). На верхній межі бучин (типова вітрова межа) фрагментарно поширені низькорослі букові (Fagetum sylvaticae humile) яворово-букові (Acereto pseudoplatani-Fagetum humile), горобиново-букові (Sorbeto-Fagetum humile) фітоценози, які мають вигляд криволісся (dwarf forest).
Головний на тіньових схилах (у місцях дощової тіні) у межах висот 700-800 метрів над рівне моря сформований ВС ялицево-букових та буково-ялицевих лісів (Abieto-Fagetum, Fageto-Abietum). У минулому вони зазнали значних трансформацій, тому вегетаційний ступінь має зараз диз'юнктивний характер.
- Природоохоронне зонування території Ужанського НПП. Умовні позначення: 1-праліси, зона «А», 2-ліси буферної зони «В», 3-транзитна зона «С»( 3а - сільськогосподарські угіддя, 3b - ліси ), 4 - межа парку, 5 - державний кордон (С. Стойко, Д. Кричевська)
- Картосхема рослинності Ужанського НПП (за С. Стойком і Д. Кричевською, 1990 р.)
Вище верхньої межі бучин на полонинах Кременець, Равка, Розсипанець трапляються фрагменти криволісся зеленої вільхи (Alneta viridis). Зауважимо, що вільха збереглася тут на західній межі її ареалу в Карпатах, тому острівні локалітети мають важливе фітохорологічне значення.
- Середньомісячні показники клімату на метеостанції Великий Березний (209 м н.р.м) (за даними Метеорологічних щомісячників 1961-1993 рр.)
На південному макросхилі Бескидів, де розташований Ужанський національний природний парк, існують сприятливі екологічні умови для формування зональних букових лісів, а також ялицевих (Abieto-Fagetum) та яворових (Acereto-Fagetum) бучин. У середньому голоцені у верхів'ях басейну р. Уж були поширені також дубові ліси з дубів звичайного та скельного. Але у пізньому голоцені вони були витіснені буковими лісами і зараз трапляються лише фрагментарно.
Ужанський національний природний парк цікавий також в етнографічному аспекті. На його території проживає етнічна група горян-лемків, яка відзначається своєрідними етнокультурними, фолкльорними особливостями та релігійними традиціями. У низці гірських сіл охороняються унікальні сакральні пам'ятки дерев'яної архітектури XVII-XVIII ст. (Церква св. Михаїла в с. Ужок та Церква Пресвятої Богородиці в с. Кострино). Збереження багатої етнічної спадщини лемків, їхньої матеріальної й духовної культури - важливе завдання парку.
Під час Першої та Другої світових воєн у Бескидах відбувалися жорстокі бої між австро-угорською та російською арміями, сліди яких у вигляді військових кладовищ, бункерів, окопів збереглися і на території Ужанського НПП.
На Ужоцькому перевалі (889 метрів над рівне моря) командування російської армії поставило в 1914 році пам'ятник на кладовищі, де поховано понад 500 вояків і офіцерів російської та австро-угорської армій. На вершині гори Черемха (1130,7 метрів над рівне моря) та біля с. Лубня є поховання угорських вояків, загиблих у Першу світову війну. Ужанський НПП приділяє належну увагу збереженню військових кладовищ.
Завдяки етнографічним особливостям та історичним подіям парк є цікавим об'єктом для етнокультурного й історичного туризму.
джерело матеріалу: "Сторіччя створення пралісових резерватів в Українських Карпатах", С. Стойко, В. Копач
статус матеріалу: повністю готовий
встановлено: 10 липня 2003 року
Написати новий коментар (всі поля обов`язкові): |
Коментарів (1)