Незважаючи на велику поширеність культур смереки у карпатських лісах, природні смерекові ліси (Piceeta abietis) зростають у висотному поясі 1200-1650 метрів над рівнем моря, де лісова підстилка переважно складається із шарів недозрілого гумусу. Особливо добре сформувались такі лісостани в умовах Мармароського кристалічного масиву і Чорногорського хребта. Тут смерека утворює чисті лісостани на великих площах.

Ялицево-смерекові ліси (Abieto-Piceetum) сформувались на дуже кислих, бідних, але з високою часткою дрібнозему, здебільшого на перезволожених ґрунтах у гірському ялицево-буковому поясі. За таких умов місцезростання бук не є конкурентноздатним.

Подекуди на межі лісу ростуть сосна кедрова (Pinus cembra) і модрина (Larix decidua). В резерваті Кедрин та на схилах гори Попадя під охороною знаходяться реліктові кедрово-смерекові та модриново-кедрово-смерекові лісостани.

Для субальпійської зони Карпат криволісся - характерний елемент ландшафту. Сосна гірська (Pinus mugo), вільха зелена (Alnus viridis) та ялівець сибірський (Juniperus sibirica) по всій площі утворюють майже цілком чисті зарослі із підліском, який змінюється в залежності від властивостей субстрату, експозиції або інших факторів місцезростання.