Архітектурний аналог модерну у формі "швейцарського" стилю

Будівля Трускавця в період модерну у формі "швейцарського" стилю

Потрібно зазначити, що в цей період починають формуватися вілли-пансіонати, відпочинкові будинки з утриманням відпочивальників на повному забезпеченні. Вони будувалися значно більшими за розмірами (порівняно з першим періодом формування курортної забудови) - дво-, іноді триповерхові, переважно, з мансардами або мансардовими та цокольними житловими поверхами і нараховували по 18-25 кімнат.

У 1895 р. для інженера-нафтовика з Борислава (прізвище невідоме) у Трускавці побудована вілла "Білий дворик" (вуп. С. Бандери, 21). Ця одноповерхова вілла (добудована у 1927-1928 pp.) є прикладом модерну з ознаками "садибного" стилю. По периметру її оточувала відкрита галерея на дерев'яних колонах, які нагадували тосканські. Головний вхід акцентував портик на чотирьох подібних колонах, над котрими була влаштована засклена мансарда. Віллу накривав високий мансардовий дах з двома заломами, покритий дахівкою. В нижній частині даху були регулярно розташовані слухові вікна прямокутної форми.

У 1898 р. Трускавець збагатився відразу на 7 нових вілл-пансіонатів.Тоді збудовано такі вілли, як "Ґражина" (вул. Суховолі, 23), "Світезянка" (вул. Суховолі, 21), "Під Божою Матір'ю" (вул. С. Бандери, 11), "Соф ія" (вул. С. Бандери, 13), "Моя" (не існує). Всі вони були споруджені відповідно до тогочасних вимог - з європейським комфортом і стали справжньою оздобою курорту.

Вілла "Ґражина" побудована в стилі модерну з яскраво вираженими ознаками "швейцарського" стилю за проектом 1898 р. (архітектор К. Ріхтман) на замовлення М. Куше. Спочатку вона була двоповерховою. На головному [західному фасадах влаштовані властиві для "швейцарського" стилю відкриті галереї з дерев'яним ажурним огородженням. У 1922 р. вілла перебудована за проектом архітектора Я. Семковіча. В результаті реконструкції пам'ятка стала триповерховою, отримала мансардовий дах, завершений шестигранним заскленим ліхтарем, накритим наметовим дахом. На рівні третього поверху споруджено відкриту галерею з характерними елементами дерев'яної різьби у модному на той час "закопанському" стилі.

Вілла "Світезянка" побудована також у модерні з яскраво вираженими ознаками "швейцарського" стилю за проектом 1898 р. проф. Ю. Белтовського на замовлення Ю. Яблоньського. будівельні роботи здійснив відомий у Галичині теслярський заклад Дегельмана. Вілла була прямокутна в плані, двоповерхова, покрита чотирисхилим дахом. На східному фасаді на рівні першого поверху була влаштована відкрита веранда, над нею - відкритий балкон-галерея. Південно-східний кут будинку запроектований як ванькирна вежа, покритий окремим трис-хилим дахом. До північного фасаду примикала відкрита гранчаста в плані веранда. В інтер'єрі нараховувалося 16 житлових кімнат, їдальня, службові приміщення, пивниця. На початку ХХст. новий власник - лікар Т. Прашіль вніс певні зміни в її вигляд. Тоді віллу було розширено до 19 кімнат. Відкрита веранда при північному фасаді отримала дах.

Архітектурний аналог модерну у формі "швейцарського" стилю

Будівлі Трускавця в період модерну у формі "швейцарського" стилю

Архітектурні елементи модерну з явно вираженими ознаками "швейцарського" стилю показані на прикладі вілли "Марія-Гелена".

У 1899 р. на місці викуплених спілкою селянських хат і господарств при алеї, що вела до джерела "Нафтуся", збудовано новий ресторан у стилі історизму з ознаками "швейцарського" стилю. З літературних джерел відомо, що ресторан оточувала по периметру прикрашена різьбою галерея. У 1903 р. біля "Головного будинку" курорту (будинок адміністрації), що містив ресторан, збудований окремо стоячий будинок з великою кухнею, просторою цукернею і пекарнею. Ці будівлі, з'єднувалися з рестораном критим переходом, прикрашеним різьбою, характерною для "швейцарського" стилю.

В 1900-1904 pp. були збудовані такі вілли як: "Затишшя", "Сариуш" (вул. С. Бандери, 14), "Яніна", "Марія-Гелена". Вілла "Сариуш" побудована в 1901 р. у стилі модерну з ознаками історизму - мотивами мавританської архітектури. Будівля складається з центрального видовженого об'єму і двох одноповерхових флігелів. Головний вхід виділений на першому поверсі заскленою верандою, над якою на другому поверсі влаштований балкон. Над балконом по центру виростає двоярусна ажурна вежечка, виконана в псевдомавританському стилі. Вона завершена невеликою банею з лускатим металевим покриттям. Над вікнами першого поверху, а також під дерев'яними кронштейнами, які підтримують дах, будинок прикрашає дерев'яна порізка. Стіни вілли шальовані вертикально дошками, на кутах підкреслені пілястрами. У віллі тепер знаходиться музей історії Трускавця.

Архітектурний аналог модерну у формі "швейцарського" стилю

Будівлі Трускавця в період модерну у формі "швейцарського" стилю

Характерним і єдиним прикладом модерну з ознаками "норвезького" стилю може слугувати вілла "Погонь" (вул. Т. Шевченка, 38), побудована в 1912 p., вірогідно, за проектом архітектора Л. Рутковського.

Архітектурний аналог модерну у формі "норвезького" стилю

Будівлі Трускавця в період модерну у формі "норвезького" стилю

В другий період починають будуватися вілли у поширеному у Польщі в кінці XIX - на початку XX ст. "закопанському" стилі, створеному С. Віткевічем на основі поєднання традиційних форм архітектури ґуральськоїхати та планувальної структури західноєвропейської вілли, які стали його прототипами.

Архітектурний аналог модерну у формі "закопанського" стилю

Будівлі Трускавця в період модерну у формі "закопанського" стилю

Для "закопанського" стилю характерна загальна мальовничість будівлі, збагачення її об'єму такими базовими елементами, як ризаліти, веранди, виступи лоджій, слухові вікна і високі підмурівки з природного каменю. Дах, на відміну від вілл "швейцарського" стилю, був причілковим з декоративними навісами, з характерним оздоблювальним мотивом "сонечко" і глибоким затінюючим виносом, що опирався на різьблені кронштейни.

Багато елементів "закопанського" стилю запозичено з історичної стилістики: романської архітектури (пропорції архітектурних об'ємів, Півциркульні одвірки та обрамування вікон), Готики (вертикалізм даху)] ренесенсу і бароко (рослинний орнамент). На м'який характер архітектури "закопанського" стилю та її орнаментику мав вплив також модерн (сецесія).

В "закопанському" стилі, крім житлових будинків, будувалися ще й громадські паркові будівлі - малі архітектурні форми: кіоски, надкаптажні будинки, альтанки, прогулянкові галереї. Вони появилися в період кінця XIX - початку XX ст. на території курортного парку Трускавця, а також на території лісопарку на Городищі. Деякі з них, наприклад, надкаптажні будинки над джерелами "Броніслава" і "Юзя", збереглися до нині.

Біля джерела "Марія" у кінці XIX - на початку XX ст. на одній з терас лісопарку закладено новий сквер "Адамівка". Тут близько 1896 р. при джерелі "Марія" побудована прогулянкова галерея в модерні у формах "закопанського" стилю  за проектом львівського архітектора В. Галіцького. Ця паркова будівля, одна з найкращих цього типу в тодішній Австрії, вирізнялася гарним в'язанням даху із "застрілами" (тобто дерев'яними скісними елементами, що ущільнюють два розміщені під кутом елементи рами, з'єднані з ними накладкою, здебільшого, так званий "ластівчиний хвіст") - характерний елемент "закопанського" стилю. Будівлю покривали високі ґонтові причілкові дахи, характерні для "закопанської" архітектури.

Спорудження прогулянкових галерей в парках вимагала інструкція з будівництва курортів 1864 р. В ній наголошувалося, що найнеоб-хіднішою в кожнім курорті є прогулянкова галерея біля джерел лікувальних вод, призначена для прогулянок відпочивальників у негоду. За інструкцією, вона повинна бути вмістима і довга, захищена від сторони переважаючих вітрів.

Необхідно зазначити, що в 1908 p., за проектом архітектора Я. Семковіча, на нижній терасі парку (там, де тепер бювет мінеральних вод) побудовано павільйон "Нафтуся" у "закопанському" стилі.

Однак, найбільш типовими будівлями для модерну у формах "закопанського" стилю стали дерев'яні вілли, пишно декоровані різьбою. До прикладів таких будівель можна віднести вілли "Під Божою Матір'ю" (вул. С. Бандери, 13), та "Анастасія" (вул. Т. Шевченка, 5). В цей період будуються також вілли модерну з ознаками "закопанського стилю". До них належать такі будівлі, як вілла "Маріївка" (не існує), "Аркадія" (не існує), вілла "Сонячна" (вул. Т. Шевченка, 13), вілла "Великий косинір" (вул. Т. Шевченка, 28).

У 1911 p. Р. Ярош купує віллу "Постій" та "Ядвинівку" і реконструює їх. Згодом, у 1912-1913 pp., будуються такі вілли: "Ягелонка" (вул. М Гоголя, 7), "Маґдалена", "Олімпія" (вул. Суховолі, 31). Тоді ж за новими санітарно-гігієнічними вимогами обладнано "лазнички" першого класу, розширено приміщення товариського клубу. Всі ці будівлі також побудовані в модерні з ознаками "закопанського" стилю.

Потрібно зазначити, що, незважаючи на модне на той час захоплення "закопанським" стилем, у дерев'яній архітектурі курортів Карпат на початку XX ст. з'являються будівлі із застосуванням багатьох елементів українського народного теслярства та різьбярства етнографічного району Бойківщини. Елементи народної народної архітектури, які з'явилися в дерев'яній архітектурі, пов'язувалися з тим, що її виконавцями були українські майстри. Вони вносили в архітектурні будівлі композиційні прийоми української дерев'яної різьби, властивої для бойківських дерев'яних хат.і сакральних будівель. До прикладів вілл з характерними ознаками українськоїшродної архітектури можна віднести такі: "Оксана" (вул. І. Франка, 12), "Ранкова зірка" (вул. Т. Шевченка, 12), "Згода" (вул. Ю. Дрогобича, 4), вілла на вул. Бориславській, 1.

Архітектурний аналог модерну у формі української народної архітектури

Будівлі Трускавця в період модерну у формі української народної архітектури

На початку XX ст. і аж до Першої світової війни у курортній забудові Трускавця домінують вілли в стилі модерн з ознаками "закопанського" стилю, а також будівлі в стилі модерн з рисами української народної архітектури Прикарпаття. В цей час відбувається процес зародження українського модерну в Трускавці. В 1910-х pp. дерев'яна різьба як один з основних елементів декору цього стилю набуває нових рис. Вона щораз більше за своїм характером наближується до декору бойківських хат та сакральних будівель. Характерний елемент декору дерев'яних вілл - декоративна порізка, яка виконувалася українськими майстрами-різьбярами, надавала будівлям регіональної національної своєрідності.