Бук лісовий - неморальний середньоєвропейський вид, в Українських Карпатах поширений майже по всій території, за винятком смуги чистих ялинників і високогір'я.

Незважаючи на те що Українські Карпати розташовані поблизу північно-східній межі ареалу бука, тут є оптимальні екологічні умови для його зростання. Цьому сприяють сприятливі орографічні, кліматичні та грунтові фактори.

Серед деревних порід Українських Карпат бук має найширший діапазон висотного зростання. У західній і середній частинах гірської системи (Бескиди, Боржава, Красна, Свидовець) він утворює верхню межу лісу. На теплому південно-західному макросхилі Карпат, в межах Закарпатської області, висотний діапазон зростання бука становить 900-1000, а на прохолодних північно-східних - 700-800 м.

Цікаві в ботаніко-географічному, екологічному та лісознавчих відносинах карпатські бучини привертали увагу багатьох дослідників, і до теперішнього часу вони порівняно добре вивчені.

Ценотична структура букових лісів набагато простіша дубових. Бук, завдяки вираженій тіньовитривалості, утворює переважно чисті або майже чисті кліматичні спільноти. Лише в менш сприятливих кліматичних умовах - на кордоні з поясами дубових і смерекових лісів, а також в екстремальних едафічних умовах (кам'янисті і щебенисті грунти, круті схили) він формує змішані деревостани.

Букові ліси Українських Карпат високопродуктивні. Запас фітомаси їх стиглих деревостанів у вологих евтрофних едафотоп перевищує 600 т/га. За даним показником вони значно перевершують бучини Західної Європи та Кавказу. На погіршених лісорослинних умовах букняки реагують підвищеним накопиченням маси асимилюючих та проводячих структур.

Висока зімкнутість деревостанів перешкоджає розвитку під ними трав'яного покриву. Запаси фітомаси в ньому рідко досягають 9-10 ц/га. Значне затінення в підкроновим простором несприятливо впливає на збереження підросту бука. Крім того, велику загрозу для виживання сходів в бучина представляють мишоподібні гризуни, а також пізні весняні заморозки. Зниження температури до: -2-5 °С приводить до масової загибелі самосіву. У високозімкнутих букових лісах надійний підріст часто відсутній. Найбільш сприятливі умови для відновлення бука складаються при зімкнутості деревного ярусу 0,6-0,7.

Найбільш ефективно листя бука "працюють" в оптимальних лісорослинних умовах - вологих евтрофних бучинах. Тут 1 м² листкової поверхні стиглого деревостану продукує щороку в середньому близько 260 г органічної маси, тоді як у свіжих евтрофних і вологих мезотрофних бучинах - близько 240 г, а у вологих оліготрофних - 210 г.

Контактна поверхня надземної фітомаси стиглих букових деревостанів коливається в межах 100-160 тис. м²/га. Її величина визначається, головним чином, масою листя, на які припадає до 90% даної поверхні. Індекс листової поверхні (одностороння поверхня листя на одиницю площі деревостану) досягає у евтрофних бучинах - 5,7 (вологий гігротоп) - 6,9 (свіжий гігротоп). З погіршенням лісорослинних умов він зменшується до 4,0.

Ці дані свідчать про велику водорегулюючу роль букових лісів. Навіть в екстремальних умовах місцезростання (передполонинні бучини) величина відносно поверхні надземних органів стиглого деревостану до займаної ним площі (показник водоохоронно-захисних властивостей лісового фітоценозу, по А. Ф. Полякову) становить 9,9 га/га. Максимальними значеннями зазначеного відношення характеризують свіжі і вологі евтрофні бучини, у зв'язку з чим їх угруповання відрізняються особливо високими захисними властивостями. Гранична кількість води, затриманої деревним ярусом за один дощ, в евтрофних бучинах досягає 12-14 т/га.

В середньому за вегетаційний період (травень-серпень) зімкнутий буковий деревостан затримує на кронах близько 29% опадів.

Прихід інтегральної радіації до діючої поверхні букових лісів за період вегетації становить 50-60 ккал/см². При цьому величина альбедо дорівнює 19%, поглинання енергії деревостаном досягає 66-75%, а пропущення інтегральної радіації під ярус лісу до трав'яного покриву не перевищує 4-16%. Таким чином, букові угруповання значно холодніші дубових. За цим показником вони ближче до ялинниках.

Формація букових лісів в Українських Карпатах представлена ​​кількома субформацій, серед яких переважають чисті бучини.